< Попередня новина

---

---

37 - річниця "СТАТУС ЛІКВІДАТОРА" Дякуємо. Поважаємо. Цінуємо. Пам'ятаємо.

Автор:  прес-секретар Олена Різник

Випало нам з вами жити в часи, коли Герої - справжні, мужні все частіше сходять зі шпальт газет та сторінок книжок і ходять з нами одними вулицями, а в році стає все більше днів,  дати яких в майбутньому весь наш багатостраждальний народ відзначатиме роковинами.
ЛІКВІДАТОРИ, про яких йдеться в публікації -  їхня пам'ять не стерла жодної хвилини того невідомого, страшного та вже далекого - 1986.

Із спогадів лісівників...

Потрібно було врятувати людей, вивезти їх з зони радіоактивного забруднення. Багатьох з населених пунктів вивозили централізовано. 
Лісівники усвідомлювали: без їх конкретної допомоги і участі ефективність подолання наслідків аварії іншими відомствами і організаціями буде, безумовно, нижчою. Адже навколо ЧАЕС багато лісових насаджень, на території 30-кілометрової зони майже половину займають шпилькові ліси.

Міністерство лісового господарства прийняло рішення про створення оперативної групи по боротьбі з лісовими пожежами, першим керівником якої був Анатолій Мороз. Це дало змогу буквально з перших днів успішно вирішувати проблему лісових пожеж, їх запобігання.Через кілька днів десять спеціалістів Мінлісгоспу України, об‘єднані в оперативну групу, діяли як складова частина штабу цивільної оборони.

Під радіоактивне забруднення в 30-кілометровій зоні потрапило 110 тис. га лісу. Особливо постраждало близько 450 га лісового масиву довжиною два кілометри (так званий "рудий ліс"). Цей сосновий ліс прийняв на себе велику дозу радіаційних викидів і загинув у перші дні і тижні після аварії.

Задля зниження радіаційного впливу на навколишнє середовище і людей фахівці обговорювали різні варіанти дезактивації та захоронення "рудого лісу". Але поки спеціалісти обговорювали, захоронення лісу вже почалося. "Навколо загиблої ділянки, — повідомлялося в книзі "Вогонь Чорнобиля", — було насипано вал висотою 2-2,5 м загальною протяжністю близько 3,5 км, об‘ємом 15 тис. м³. Захоронення дерев, кущів і верхнього шару ґрунту всередині валу проводилося шляхом підрізання, звалювання та укладання в ґрунтові траншеї із засипанням шаром землі до 1 м. Всього було захоронено понад 4 тис. м³ лісу".

Докладніше про заходи з ліквідації наслідків аварії розповідав Валерій Брежнєв.

"Ми діяли разом з представниками багатьох відомств і організацій", — згадує Валерій Михайлович, — "але були й такі заходи, де лісівникам доводилося бути першими. Це стосувалося, зокрема, прокладання трас під газопровід, лінії електропостачання. Ці завдання потрібно було вирішувати у надзвичайно стислі строки, їх виконання чітко контролювалося Урядом".

Із спогадів Миколи Кучми в статті ”Чорнобильський слід” (Лісовий і мисливський журнал № 2, 2007 р):
Заступнику міністра лісового господарства УРСР Валерію Брєжнєву та директору Укр-НДІ лісового господарства Петру Пастернаку довелось вирішувати складну проблему — сформувати працездатний колектив, який в жорстких умовах зміг би надати інформацію для прийняття управлінських рішень.
П.Пастернак і В.Брежнєв з групою лісових спеціалістів перевіряють якість лісових культур на місці захоронення "рудого лісу"

Із статті ”Вони були першими” (Юрій Рой, Лісовий та мисливський журнал №2, 2006 р.):
У зоні радіаційного забруднення постійно існувала небезпека виникнення лісових пожеж, які могли призвести до повторного забруднення навколишнього середовища на далекі відстані.

Тому Міністерством лісового господарства України (тоді УРСР) було прийнято рішення про створення спеціальної оперативної групи з боротьби із лісовими пожежами. Її першим керівником призначили начальника управління Анатолія Мороза. Через декілька днів у складі штабу ЦО в Чорнобилі почала працювати оперативна група із семи фахівців Мінлісгоспу України.

Всі ці заходи здійснювалися за безпосередньої участі невтомного і всюдисущого заступника міністра Мінлісгоспу Валерія Брежнєва. Валерій Михайлович у ці тривожні дні — скрізь. У травні — на ліквідації пожеж в районі с. Бураківка. На початку червня формує оперативну групу Мінлісгоспу в Чорнобилі. У липні — на організації робіт із протипожежної безпеки "рудого лісу". На початку осені Валерій Брежнєв очолює роботи з "розрубки" траси ЛЕП "Зелений мис — Чорнобиль" та газопроводу "Іванків — Чорнобиль" і організовує роботу з посадки дерев на місці захороненого "рудого лісу". А ще паралельно займається проблемами дезактивації лісових насаджень, покращенням житлових умов евакуйованого населення, проблемами постачання продовольчих, промислових товарів, обладнання для переселенців і ліквідаторів

Тоді, як правило, підрозділи ліквідаторів катастрофи формувалися із фахівців різної спеціалізації, адже ситуації, які могли виникати в ході робіт, передбачити було досить складно. 
Хоч і були такі завдання, до яких залучалися лише лісівники. Це, зокрема, стосувалося трас під газопровід, лінії електропередач. Часу на роздуми не було. Ситуація вимагала максимальної оперативності, організованості і чіткості виконання поставлених завдань.

Тепер, це все зветься коротко: 
"СТАТУС ЛІКВІДАТОРА"
Дякуємо. Поважаємо. Цінуємо. Пам'ятаємо.

---