Це день, коли Європа згадує не тріумфи, а трагедії. Не паради, а людські долі. Не переможців і переможених, а мільйони загиблих — військових і цивільних.

Друга світова — це шість років глобальної катастрофи. Війна, яка охопила майже весь світ, у якій загинули десятки мільйонів.

Українці тоді не мали незалежної держави, але мали гідність і силу. І вони билися — з нацизмом, з окупацією, за право жити вільно на своїй землі.

Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто протистояв нацизму. І водночас чітко розуміємо: зло змінює форму, але не суть. росія — не спадкоємиця перемоги, а спадкоємиця сталінізму.

А ми, українці, — нащадки тих, хто вмів та вміє захищати свободу.

Памʼятаємо, щоб ніколи знову!