Науковці Клавдієвської лісової науково-дослідної станції обстежили плюсові дерева сосни та дуба
У межах виконання Тематичного плану науково-дослідних робіт на 2026 рік в частині збереження генофонду основних лісотвірних видів, зокрема на територіях, які постраждали внаслідок воєнних дій» науковці державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» провели польове обстеження плюсових дерев у Клавдієвському лісництві.
Під час роботи обстежено 5 плюсових дерев сосни звичайної та 7 плюсових дерев дуба звичайного. Фахівці оцінили їхній сучасний стан, життєздатність, збереженість та перспективи подальшого використання у селекційно-насінницькій роботі.
Чому це важливо?
Плюсові дерева — це найбільш цінні за своїми спадковими та господарсько-корисними ознаками дерева, які є основою лісової селекції та плантаційного насінництва. Саме вони забезпечують отримання високоякісного репродуктивного матеріалу, що дозволяє поступово підвищувати продуктивність і стійкість майбутніх лісів, а також вирощувати деревину високої якості.
Робота із збереження плюсових дерев на Клавдієвській лісовій науково-дослідній станції має майже піввікову історію.
Перші п'ять плюсових дерев сосни звичайної були відібрані у 1973 році в Старопетрівському лісництві тодішнього Клавдієвського держлісгоспу. Згодом селекційний відбір продовжився у природних і штучних насадженнях Першотравневого та Клавдієвського лісництв.
Відбір плюсових дерев дуба звичайного на підприємстві розпочався у 1977 році в природних насадженнях Дібровського та Клавдієвського лісництв. Загалом було відібрано 18 найцінніших дерев.
Для збереження унікального генофонду та забезпечення подальшої селекційної роботи на підприємстві створено архівно-маточні плантації (банки клонів). У 1974–1975 роках у Старопетрівському лісництві було закладено першу архівно-маточну плантацію сосни звичайної площею 2,6 га, де представлені клонові потомства 60 плюсових дерев Київської області.
Упродовж 1984–1990 років площу клонових архівів значно розширено — створено 25,3 га насаджень шляхом висаджування щеплених саджанців сосни звичайної із закритою кореневою системою. У цих архівах збережено генотипи 510 плюсових дерев Поліської та Лісостепової природних зон України.
Наявність такого клонового архіву забезпечує можливість заготовляти живці та насіння для створення клонових і родинних насіннєвих плантацій у різних лісонасінних районах України з урахуванням їхніх лісотипологічних умов.
Збереження генофонду — внесок у майбутнє українських лісів
Збереження генетичного різноманіття лісових деревних рослин є важливою складовою збереження біологічного біорізноманіття та сталого ведення лісового господарства. Саме генетичні ресурси забезпечують здатність лісів адаптуватися до змін клімату, впливу шкідників, хвороб та інших природних і антропогенних чинників.
З 2023 року Україна знову є асоційованим членом EUFORGEN — Європейської програми зі збереження лісових генетичних ресурсів, яка об'єднує країни Європи для координації роботи у сфері охорони та відтворення генетичного різноманіття лісових порід.
Відтворення генофонду здійснюється через використання високоякісного репродуктивного матеріалу під час лісовідновлення, лісорозведення, створення об'єктів постійної лісонасінної бази та нових високопродуктивних лісових насаджень.
Особливої актуальності ця робота набуває в умовах сьогодення, коли значна частина лісових територій України зазнала негативного впливу бойових дій. Обстеження існуючих об'єктів, створення нових експериментальних насаджень і розроблення сучасних методичних підходів до збереження та відтворення генофонду основних лісотвірних порід є важливою передумовою відновлення лісових екосистем, збереження цінних популяцій та забезпечення їхньої адаптації до сучасних викликів і змін довкілля.
