Як підприємство, ДП "Клавдієвський лісгосп" був організований у 1938 році наказом Київського Управління Лісоохорони та Лісонасаджень про створення Первомайського лісгоспзагу.
У 1975 році "Первомайський лісгоспзаг" був реорганізований у "Клавдіївський дослідно-виробничий селекційно-насінневий лісгоспзаг".
В 1991 році на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 12.07.1991 р. № 182, наказу Мінлісгоспу України від 31.10.1991 р. № 133 „Про організаційну структуру управління лісовим господарством" "Клавдіївський дослідно-виробничий селекційно-насінневий лісгоспзаг" був перейменований в Клавдіївський держлісгосп.
У зв'язку з утворенням Київського обласного управління лісового господарства та з метою приведення у відповідність Статуту і найменування підприємства до Господарського кодексу України і наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 29.06.2004 р. № 792/9391 "Про затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" згідно наказу Держкомлісгоспу України від 07.02.2005 р. № 109 "Про перейменування Клавдіївського державного лісогосподарського підприємства в новій редакції Статуту" в ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КЛАВДІЄВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (скорочена назва ДП "КЛАВДІЄВСЬКИЙ ЛІСГОСП")
З метою удосконалення управління структурними підрозділами і оптимізації економіч¬ної діяльності та відповідно до згоди Деркомлісгоспу України (лист від 14.12.2009 р. №02-18/5920) згідно наказу Київського ОУЛМГ від 15.12.2009 р. №155 "Про зміни меж лісогосподарських підприємств" ділянки лісового фонду Шибенського лісництва площею 4290,0 га та Мирчанського лісництво площею 2096,0 га вилучаються з ДП "Тетерівський лісгосп" і надаються ДП "Клавдієвський лісгосп". Ділянки лісового фонду Плахтянського лісництва площею 4040,0 га вилучаються з ДП "Клавдієвський лісгосп" та надаються ДП "Київський лісгосп".
На території Клавдієвського лісгоспу лісовпорядні роботи, окремих лісових дач, були проведені в 1860 році, потім - в 1924 році.
Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу Первомайського лісгоспзагу, було проведено в 1937 році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1945, 1955, 1963, 1973, 1983 роках. В архівах збереглися такі матеріали останніх 2-х лісовпорядкувань: таксаційні описи, планшети, плани лісонасаджень, проекти організації та розвитку лісового господарства.
Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1993 році Українською лісовпорядною експедицією на загальній площі 19766,0 га. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.
Починаючи з 1994 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування.
В 2003 році безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів.
З 2010 року безперервне лісовпорядкування перейшло на нову організацію робіт – передання функції польового збору інформації лісогосподарському підприємству.
Нинішнє базове лісовпорядкування 2014 року проведено за І розрядом Українською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісо впорядкованого виробничого об’єднання ВО «Укрдежліспроект» Державного агентства лісових ресурсів України у відповідності з вимогами чинної лісо впорядкованої інструкції.
У 2021 році до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» було приєднано шляхом реорганізації Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція», згідно Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.10.2021 року №680 "Про припинення Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" та затвердження складу Комісії з припинення»
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 31.12.2021 року № 971 було затверджено передавальний акт Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція", яке координується Українським орденом "Знак Пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агромеліорації ім.Г.М. Висоцького.
З 03.01.2023 було змінено найменування згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України, від 27.12.2022 року №1233 на Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» .
Загальна площа ДП «Клавдієвська ЛНДС» складає 32369, 2 га.
До завдань станції входять селекційно-насінницькі роботи в зоні Українського Полісся, дослідження щодо радіологічного впливу на деревно-чагарникову рослинність та організації ведення лісового господарства в радіоактивно забруднених лісах.
Роботи із селекції розпочато на Київщині у 1970 році. На даний час Клавдієвська ЛНДС має близько 60 постійних дослідних об'єктів, до складу яких входять 104,2 га клонових насінних, 27,8 га архівно-маточних, 2 га родинних плантацій і 18,6 га випробних культур сосни звичайної.
У Київській і Чернігівській областях відібрано 296 га генетичних резерватів та 163 плюсові дерева сосни звичайної, 15 дерев сосни веймутової; 17 дерев ялини європейської, 42 високопродуктивні дерева сосни звичайної.
Стаціонарні дослідні об’єкти послужили основою для вивчення багатьох прикладних питань лісової селекції (О.В. Зібцева, В.В. Митроченко, В.А. Цибулько, Г.А. Шлончак, Г.В. Шлончак, І.В. Ящук). Основними напрямками наукових досліджень були та є розробка методів вирощування щепленого садивного матеріалу з закритою кореневою системою, створення клонових плантацій, вивчення особливостей росту та плодоношення насінних плантацій, способів підвищення їх урожайності, господарської діяльності на них і реконструкції плантацій старшого віку. Досліджують особливості росту родин плюсових дерев та їх клонів у випробних культурах, дають селекційну оцінку генетичних резерватів, вибирають у них плюсові дерева. З 1989 року на станції розгорнуто роботу із сортовипробування сосни звичайної в культурах (В.В. Митроченко, В.А. Цибулько, Г.А. Шлончак, Г.В. Шлончак).
Після аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) науковці станції вивчали міграцію радіонуклідів у забруднених лісових екосистемах, прогнозували подальше формування радіоекологічної обстановки та стан лісових насаджень різного типу (С.В. Зібцев, П.П. Подкур). Для вивчення і прогнозування міграції нуклідів закладено низку стаціонарних об’єктів як поблизу аварійного реактора, так і на певних відстанях від нього.
При проведенні досліджень у 1986–1988 роки основним завданням було визначення принципової можливості надходження найбільш біологічно значущих радіонуклідів (цезію-137 і стронцію-90) у ґрунтові води. Вивчення механізму міграції не планувалося. Для виконання робіт науковцями станції під керівництвом П.П. Подкура було закладено п’ять профілів у 10-км зоні від місця аварії. Одночасно з вивченням вертикальної міграції радіонуклідів визначали їх перерозподіл за елементами ландшафту (друга борова тераса, прирусловий вал, заплави тощо).
Основними випромінювальними нуклідами, що забруднюють ґрунт і підстилку в зоні досліджень, на кінець 1995 року були цезій-137, церій-144, цезій-134 і рутеній-106. Незалежно від типу ґрунту, основна кількість радіонуклідів залишається у підстилці (торфі) та верхньому 5 см шарі ґрунту.
У дерново-слабопідзолистих ґрунтах (основний тип ґрунтів району досліджень) найбільшу швидкість міграції виявив цезій-137, меншу – рутеній-106, слабку – церій-144. Було доведено відсутність міграції радіонуклідів із ґрунту в ґрунтові води і, за прогнозами, її рівень не зміниться в майбутньому. У зв’язку з цим ґрунтові профілі, закладені співробітниками станції, законсервовані.
Не менш актуальним було питання про розподіл радіонуклідів у лісових екосистемах безпосередньо після аварії та надалі. Для цього закладали пробні площі як у ближній, так і в далекій від реактора зонах забруднення. На них обліковували та оцінювали фітомасу, її забруднення. Було встановлено (В.П. Ландін), що внаслідок аварії на ЧАЕС було радіоактивно забруднено понад 1,5 млн. га лісів Полісся України. За чотири роки після радіоактивного забруднення лісів питома активність лісової підстилки зменшилась у 10 разів, а верхнього шару кори – в 45–100 разів. Найбільш небезпечними видами продукції виявилися паливна деревина, дикорослі ягоди, гриби, лікарські рослини.
У перші роки після аварії на ЧАЕС важливим було вивчення особливостей впливу радіаційного випромінювання на ріст насаджень, стан і стійкість лісових екосистем. На пробних площах, закладених біля аварійного реактора, оцінювали пошкодження органів дерева, фітомасу, приріст лісових насаджень. Було встановлено (В.І. Худолій), що максимальна кількість дерев (близько 30–40 шт. /га) відпала у перший рік після аварії. Інтенсивність відпаду дерев у різних насадженнях є мінливою і дотепер. Це пов’язане як із особливостями окремих насаджень, так і з мозаїчністю розподілу радіоактивного забруднення.
Окремим напрямком було дослідження генетичних наслідків дії радіоактивного забруднення на популяцію сосни звичайної в зоні відчуження ЧАЕС. За допомогою морфологічних, цитологічних і біохімічних методів досліджено динаміку рівня мутацій у популяціях сосни звичайної залежно від рівня радіоактивного забруднення. Виявлено рівні індивідуальної мінливості сосни залежно від радіорезистентності, вивчено морфологічні, цитологічні та біохімічні особливості найбільш резистентних форм. Створено дослідні культури з форм сосни різної резистентності та вивчено реакцію їх потомств на різному рівні радіоактивного забруднення.
На всіх стаціонарних об’єктах, закладених у 1986–1990 роки, тривають дослідження, на підставі яких розробляються рекомендації щодо ведення лісового господарства.
Внаслідок російської військової агресії знищено та пошкоджено нерухоме й рухоме майно станції (Здвижівське, Клавдіївське, Луб’янське, Першотравневе, Шибенське лісництва, Немішаївський нижній склад).
Наукова та виробнича діяльність обмежена – підприємство знаходиться на території, що підлягає розмінуванню.